Згідно з більшістю джерел, приблизно 85 % мусульман світу становлять суніти, 15 % – шиїти разом із невеликою меншістю, до якої входять члени ісламських сект (ахмадити, алавіти, друзи, ібадити, ісмаїліти та ін.) .
Після смерті Мухаммеда (632) іслам розколовся на дві течії – сунізм і шиїзм. У X ст. створено систему теоретичного богослов’я – калам; правова система ісламу розроблена в шаріаті. У VIII-IX століттях виникла містична течія – суфізм.
Шиїти, на відміну від сунітів, шанують висловлювання імамів нарівні з пророцтвами Сунни. Усі ці відмінності не мають принципового характеру в духовній сфері. І ті й інші не перестають шанувати Коран і Сунну як джерела віри і ревно зберігають принцип єдинобожжя.
Суніти і шиїти являють собою дві основні гілки ісламу. Більшість послідовників ісламу загальною чисельністю 1,3 мільярда осіб – суніти. Шиїти – меншість, вони становлять приблизно 15% від загальної кількості мусульман, і більшість із них проживає в Ірані.