У стародавні часи світ був розділений на три частини. У Верхньому світі мешкав сам Великий Тенгрі зі своєю дружиною, красунею і розумницею Умай, у Середньому світі жили люди, а в Нижньому – злі духи.
Умай – особливо високошановане земне жіноче божество, доброзичливий (байана) дух, покровителька дітей і породіль.
Тюркомовні народи використовували прикметник “Тенгрі”, що означає “небесний, божественний”, для позначення всього грандіозного або особливо значущого, як, наприклад, пік Хан-Тенгрі або Кантегір (хакаське Хан-Тигір) у Західних Саянах.
Власником Нижнього світу у стародавніх тюрків та інших тюркомовних кочових народів в епоху раннього середньовіччя вважався Еркліг, який уособлював злі сили і посилав людям “вісників смерті” і “розлучав” їх із життям.