На початку 1800-х років заради шкір вбивали близько 200 тисяч бізонів на рік. У 1825 році, на Алеганському плато були вбиті останні бізони, що жили на схід від Міссісіпі. Між 1830 і 1860 роками на східне узбережжя США одна за одною прибували вози, набиті шкурами бізонів.
До цього часу збереглися тільки в глухих заболочених ялинниках у басейнах річок Піс, Буффало, Берч (впадають в озера Атабаска та Велике Невільниче). Чисельність бізонів, що містяться для комерційного використання, – близько 500 000 голів (переважно степового бізона) приблизно на 4000 приватних ранчо.
З існуючих нині видів не лише американський бізон, але і європейський зубр до кінця XIX – початку XX століття були майже повністю знищені за рахунок хижацького полювання та витіснення з місць споконвічного проживання. У преріях Північної Америки до прибуття європейців мешкали величезні стада бізонів.
Зараз під наглядом екологів значиться 290 особин. «Кількість лісових бізонів зростає та становить 290 особин. Наступного року заплановано випуск бізонів у Гірському та Сунтарському районах», – розповів заступник міністра екології, природокористування та лісового господарства Республіки Саха Семен Яковлєв.