Пізньої осені зграї зябликів відкочовують на південь Європи та північ Африки. Зяблики приносять користь тим, що харчуються і вигодовують пташенят різними шкідливими комахами (довгоносиками, коваликами, листоїдами, гусеницями і яйцями шкідливих метеликів), а також їдять насіння бур’янів.
На листяних деревах зяблик поміщає гніздо в основі бічної гілки, що відходить від головного стовбура; на ялинах або соснах – зазвичай на горизонтальній гілці серед хвої на віддалі від стовбура, рідше поблизу головного стовбура.
У середині березня самка зяблика починає, будує своє гніздо на деревах середньою висотою 8 метрів. При цьому самець зяблика постійно перебуває поруч із самкою. Після побудови гнізда самка кладе від чотирьох до шести яєць від світло-блакитних до світло-рожевих яєць. Насиджування триває приблизно 2 тижні.
Вважається, що він називається так тому, що відлітає в теплі краї, щойно починає “мерзнути”. Для довідки варто сказати, що зяблик живе практично скрізь, де є дерева, він трохи більший за горобця, має сіро-синє чоло, червоно-каштанові щоки й черевце та ошатні строкаті крила.