Памірські мови (припамірські, гірничо-бадахшанські) – це ареальне об’єднання іранських мов, якими розмовляють етнічні памірці.
Основних відмінностей від таджиків у памірців кілька. Але це не рідні їхні мови, а мови для спілкування між різними народами – так звані лінгва-франка. По-друге, памірці здебільшого сповідують шиїтський варіант ісламу, а не сунізм, як більшість таджиків.
Памірці (перс. پامیری; тадж. помирӣ; самоназва – рос. “помири”) – сукупність малих іранських народів, які населяють високогірні області Паміро-Гіндукушу, розділеного між Таджикистаном, Афганістаном, Пакистаном і Китаєм.
Релігія жителів Паміру У Памірі ж близько 95% його населення сповідує іслам зовсім НЕ сунітського спрямування. Тут здавна іслам був більш екзотичного типу – Шиїзм-Ісмаїлізм.