ПРОВЕ́ЕРИТИ, -рю, -риш; прич. прикмет. минулих часів переві́рений, -рен, -а, -о; рад., перех.
Морфологічні та синтаксичні властивості
| відмінок | од. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Ім. | переві́рка | переві́рки |
| Р. | переві́рки | перевірок |
| Д. | перевірці | перевіркам |
| В. | перевірку | переві́рки |
Слово, що перевіряється, – це слово, у якому потрібно перевірити правопис букви, що позначає ненаголошений голосний звук. Перевірочне слово – це слово, у якому перевірена голосна буква, що перевіряється, перебуває під наголосом. Наприклад: слово, що перевіряється, – поля́, перевірочне слово – поле́. – Здорово!
| Російська мова | |
|---|---|
| ГОСТ 7.75-97 | рус 570 |
| ISO 639-1 | ru |
| ISO 639-2 | rus |
| ISO 639-3 | rus |