У програмі Зимових Олімпійських ігор із 1924 року – стрибки із середнього трампліну (70 м), із 1964 – із великого (90 м). Беруть участь тільки чоловіки. З 1992 особисті змагання проводяться на трамплінах 90 м і 120 м, командні – на трампліні 120 м.
Назви трамплінів означають не висоту, а відстань, на яку, як мінімум, має стрибнути спортсмен. Зрозуміло, що зазвичай спортсмени відлітають набагато далі, ніж 90 метрів.
нормальні (75-99 м), великі (100-130 м), трампліни для польотів (145-185 м).
Поздовжній профіль встановлюється спец. нормами з розрахунком на стрибки завдовжки від 5 до 100 м і більше; він включає гору розгону, гору приземлення і майданчик зупинки. Висота трампліну – різниця відміток між стартом і майданчиком зупинки – приблизно в 1,5 раза повинна перевищувати довжину розрахункового стрибка.