На ділі ж середній зріст лицаря становив близько 160 сантиметрів. Але в Середні віки зріст людей загалом був нижчим, ніж сьогодні.
10: По-перше, лицарі були маленькими. На рубежі XIV-XV століть середній зріст лицаря рідко перевищував 1,60 м (населення тоді взагалі було низькорослим). 9: Неголене і немите обличчя середньовічного лицаря часто було спотворене віспою, оскільки на неї в Європі в ті часи хворіли практично всі.
До XIV століття їхнє невільне походження взагалі було забуте. Це ставало проблемою, тому що перехід із нових верств неозброєного населення в стан лицарів було зупинено в XII столітті.
До його спорядження входило: стьобана куртка, поверх якої одягали кольчугу і (або) лати; наручи і поножі для захисту рук і ніг; шолом (під шолом на голову надягали шапочку-підшоломник). Озброєння лицаря складалося зі списа, меча, булави, захистом слугував щит.