“Всеєдність” як основний принцип філософії та світогляду Вл. Соловйова.
Стрижнем філософії Соловйова є категорія “всеєдності”. Основною ідеєю його релігійної філософії була Софія – Душа Світу, яку розуміють як містичну космічну істоту, що об’єднує Бога із земним світом. Софія являє собою вічну жіночність у Бозі і, одночасно, задум Бога про світ.
Соловйов створив так звану філософію всеєдності, в основі якої переконання в тому, що благо – у цілісності, а зло – у роздробленості. Бог – абсолютна цілісність, він неподільний, його не можна уявити як суму якихось складових частин. До цього ж ідеалу прагнуть людство і весь світ.
Ідея всеєдності виражає органічну єдність світового буття, наявність взаємопроникнення складових його елементів за збереження їхньої індивідуальності.