Морган довів, що ймовірність кросинговера залежить від того, на якій відстані гени розташовані в хромосомі. Чим відстань більша, тим частіше відбувається кросинговер і більша ймовірність появи рекомбінантних організмів. Частота рекомбінації (кросинговеру) = число рекомбінантів : загальне число нащадків × 100 %.
Морган проводив експерименти з невеликою плодовою мушкою дрозофілою, що має цінні для генетиків властивості: невимогливість до умов життя, високу плодючість, зручний для вивчення хромосомний набір (чотири пари), велику кількість добре помітних альтернативних ознак.
Виявивши зчеплене успадкування ознак, він припустив, що гени в хромосомі розташовуються в тісній близькості один до одного, і склав “карти”, що відображають цю картину. У 1933 році Моргану було присуджено Нобелівську премію з фізіології та медицини “за відкриття, пов’язані з роллю хромосом у спадковості”.
10. Морган із колегами дослідним шляхом довели, що гени розташовуються в хромосомах лінійно, що гени, які перебувають на одній хромосомі, успадковуються зчеплено, і що зчеплене успадкування може порушуватися завдяки кросинговеру – особливому процесу обміну ділянками хромосом.