“Культурна революція” призвела не тільки до широкомасштабних репресій проти партійної опозиції, а й до гонінь на інтелігенцію, розгрому КПК, громадських організацій (КСМК, профспілок, піонерської організації тощо), завдала колосальної шкоди культурі та освіті, позначилася на зовнішній політиці.
До успіхів культурної революції можна віднести підвищення рівня грамотності до 87,4 % населення (за переписом 1939 року), створення великої системи загальноосвітніх шкіл, значний розвиток науки і мистецтва.
Революція завершилася зреченням шестирічного імператора Пу І 12 лютого 1912 року, що ознаменувало кінець тривалого (близько 2000 років) монархічного правління і початок ранньої республіканської ери Китаю.
Китай претендує на низку значних винаходів людської цивілізацій, зокрема на чотири великі винаходи: паперу, компаса, пороху і друкарства (як ксилографії, так і набірного шрифту).