Історія першого дитячого літнього табору починається 1876 року в швейцарських Альпах. Пастор Герман Вальтер Біон відкрив перший аналог сучасного дитячого табору, основною метою якого було духовне і фізичне виховання дітей, а Біблія послужила відмінною базою для морального та інтелектуального розвитку дітей.
У Росії тема створення розгалуженої мережі оздоровчих закладів для дітей і підлітків (саме таку мету переслідували спочатку табори) вперше з’явилася у 20-х роках ХХ століття з ініціативи першого заступника замнаркома з охорони здоров’я СРСР З.П. Соловйова.
Перші літні табори з’явилися в Північній Америці, у 80-ті роки 19 століття. У ті часи літній дитячий табір був приватною установою. Вони організовувалися для хлопчиків старшого шкільного віку в лісистій місцевості на півночі Нової Англії.