1990-ті та 2000-ті роки стали часом широкого визнання аніме за межами Японії. “Акіра”, “Манускрипт ніндзя” і “Привид в обладунках”, що вийшов 1995 року і вперше об’єднав традиційну анімацію та комп’ютерну графіку, стали відомими в усьому світі.
Перше знайомство російської аудиторії з мейнстримом аніме відбулося під час “відеобуму” кінця 1980-х – початку 1990-х років, коли власникам відеомагнітофонів стало доступним аніме (переважно фільми, що вже стали популярними на Заході, і хентай), яке розповсюджували “відеопірати” або яке переписували в приватному порядку.
Велика частина випущених аніме призначена не тільки для дітей, а й для дорослих. Саме тому жанр японської анімації завоював популярність у всьому світі. Аніме швидко переросло в цілу культуру, яку цінують за різноманіття жанрів.
Офіційно прийнято вважати, що найперше аніме у світі датується 1917 роком. Режисером цієї анімації був Сімокава Декотен, а стрічка мала назву Suketchi no nyūarubamu (“Новий альбом начерків”). Через рік, у 1918-му, виходить його анімація “Момотаро”.