У XVIII столітті “бабою” стали називати заміжню жінку з простолюду. Так не прийнято було називати жінок вищого походження – поміщицю, купчиху. Є й іще одна версія про появу слова “баба”, яка свідчить, що воно могло мати тюркське коріння і означало “старий родич-чоловік”.
Баба – традиційна або простонародна назва жінки. Баба – розмовний синонім слова “бабуся”. Баба (іудаїзм) – давньоєврейський термін “двері, ворота”; у переносному значенні розділ книги або трактату. Баба́ – на Сході назва духовного вчителя, літнього або мудрого чоловіка.
А що ж це слово: “баба” означало в давні часи? У Стародавній Русі чоловіків і жінок поділяли відповідно до займаного становища або статусу в суспільстві. При цьому мали значення вік, сімейний стан і наявність дітей. Молодих дівчат, які ще не встигли одружитися, називали “Дівицями” або “дівками”.