З дорослих жителів села вижив лише 56-річний сільський коваль Йосип Йосипович Камінський (1887-1973). Обгорілий і поранений, він прийшов до тями лише пізно вночі, коли каральні загони покинули село. Йому довелося пережити ще один тяжкий удар: серед трупів односельців він знайшов свого сина Адама.
У знищенні Хатині брали участь штурм-бригада СС “Дірлевангер” і 118-й батальйон німецької допоміжної охоронної поліції. Але основну роботу робили останні. Усіх жителів села зігнали у величезний колгоспний сарай, закрили на засув, обклали соломою і підпалили.
22 березня 1943 року було спалено білоруське село Хатинь. Разом із селом було спалено або розстріляно 149 осіб, із них 75 дітей віком до 16 років. 6 осіб вижили і визнані свідками трагедії: єдиний дорослий І. Камінський і п’ятеро дітей.