Термін був запропонований Джеромом Брунером 1947 року для позначення феноменів соціальної детермінації процесів сприйняття. Сучасне трактування терміна було дано в рамках соціальної психології.
Сприйняття – психічний процес, що дає змогу отримати інформацію про явища і предмети загалом, у сукупності їхніх властивостей, сформувати їхній цілісний образ. Сприйняття завершується впізнаванням. Сприйняття – не просто сума відчуттів, а скоріше процес і результат їх обробки.
Види сприйняття визначають за провідним аналізатором, що сприяє цілісному, предметному відображенню світу. Так виокремлюють сприйняття зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові та кінестетичні. За формою існування матерії визначають сприйняття простору і часу.
Результатом перцепції є отримання цілісного образу, єдиної структури, аналіз процесу спілкування та формування певного ставлення до конкретної людини або групи людей. Під перцепцією розуміється процес сприйняття соціальних об’єктів, т. ін.