Лезгіни – один із корінних народів Кавказу. Мешкають на південному сході Дагестану, у сусідніх із Дагестаном районах Азербайджану. Загальна чисельність – 1,2 млн осіб (2010).
Тюрки і жителі царської Росії лезгінами називали численні гірські племена, що населяли Дагестанську область і частину південного схилу Головного Кавказького хребта. Росіяни так називали південних дагестанців, а північних, переважно аварців, звали тавлінцями.
ЛЕЗГІНИ , лезгіяр (самоназва), народ, що живе головним чином на південному сході Дагестану. За даними Перепису населення 2002 року в Росії живе 412 тисяч лезгін . За даними Перепису 2010 року – 473722. Живуть також в Азербайджані (кубинські Лезгіни – Кубинський і Кусарський райони), Казахстані та Туркменії.
Нині терміном "лезгинські народи" (один із варіантів уживання – "лезгиномовні народи") об’єднуються 10 близькоспоріднених народностей: агульці, арчинці, будухи, кризи, лезгини, рутульці, табасарани, удіни, хіналуги, цахури.