Членами Народних зборів могли стати тільки громадяни, які досягли \(20\) років. Громадянами вважалися люди, які народилися в Афінах, обоє батьків яких також були народжені в Афінах. Жінки, раби та іноземці до участі в Народних зборах не допускалися.
Будь-який громадянин мав право (і навіть обов’язок) брати участь у роботі Народних зборів. Як зазначають, в епоху розквіту афінської демократії близько третини громадян одночасно обіймали ту чи іншу державну посаду.
Скликалися консулами, преторами, диктаторами і народними трибунами на Форумі або на Марсовому полі. Являло собою 35 триб, що складалися з усього населення Риму без розрізнення за класами. Зазвичай якщо трибутні збори скликали консули або претори, то вони відбувалися на Нижньому Форумі.
Народні збори – віче не тільки обирали князя та інших представників влади, а й постійно цю владу контролювали, оцінюючи результати її роботи, а також брали участь практично в усіх сферах суспільного життя міст Русі. У цьому й полягала суть прямої демократії на Русі.