Вірмени жорстоко вбивали полонених і поранених – знімали скальпи, відтинали голови та інші частини тіла, виколювали дітям очі, протикали багнетами животи вагітних жінок, живцем спалювали і ховали людей. Ці жахливі діяння проти мирних жителів, вчинені всупереч законам воєнного часу, є актом геноциду.
У 1988 році з’явилося звернення вірмен Нагірного Карабаху і колишнього Шаумяновського району Азербайджану до Москви, Баку і Єревана про передачу цих земель до складу Вірменії. Москва і Баку заявку відхилили і вірмени вирішили забрати землі силою. У підсумку в 91-94 році стався конфлікт”, – розповів Гулієв.
Офіційно стверджувалося, що мета введення військ у Баку – порятунок вірменського населення, але в реальності метою був розгром Народного Фронту і порятунок влади Комуністичної партії в Азербайджані. Після того, як війська штурмували Баку, вірменські погроми припинилися.