Слово "гетто" походить від назви єврейського кварталу у Венеції, заснований у 1516 році. Під час Другої світової війни гетто були міськими кварталами (як правило, обгородженими), куди гітлерівці зганяли єврейське населення, і де євреї жили в найбідніших умовах.
Гетто (Від італ. ghetto nuovo «нова ливарна») — частини великих міст, відведені для добровільного чи примусового проживання меншин, у світі у результаті соціального, правового чи економічного тиску.
У науковому значенні слова, гетто — це примусове заселення тих чи інших районів расовими та національними групами, а також їх ізоляція та контроль. Класичний приклад – це єврейський квартал Ghetto Nuovo у Венеції, в який у XVI столітті переселили всіх євреїв і звідти пішов термін.
Варшавське гетто | |
---|---|
польський. Getto warszawskie | |
Фрагмент стіни, що захищала гетто | |
Тип | закрите |
Місцезнаходження | Варшава, Генерал-губернаторство |