Роботодавець має право змінювати систему оплати праці. Однак якщо це тягне за собою зміну розміру заробітної плати працівника, необхідно дотримуватися таких вимог: роботодавець має право змінити умови трудового договору, зокрема й умови трудового договору, що стосуються оплати праці.
Найефективнішою вважається комбінована оплата праці, оскільки вона гарантує певний фінансовий базис, який дає змогу працівникові прогнозувати свої мінімальні доходи. Кожна компанія, залежно від сфери свого бізнесу, може використовувати найзручнішу їй систему оплати праці.
Основними системами оплати праці є почасова та відрядна (рис. 2.1). Почасова – система оплати праці, за якої заробітна плата залежить від кількості витраченого часу (фактично відпрацьованого) з урахуванням кваліфікації працівника та умов праці (рис. 2.2).
Почасову оплату праці використовують в організаціях, де неможливо або не потрібно розбиратися в обсягах виконаної роботи. Є чотири типи такої оплати: проста почасова, почасово-преміальна, окладна та почасово-підробна. Те, за якою системою оплачується робота співробітника, фіксують у трудовому договорі.