Всі сучасні чотири види роду, а також ряд вимерлих (таких, як печерний ведмідь Ursus spelaeus) походять від етруського ведмедя (Ursus etruscus), який жив 1-2 мільйони років тому.
Власне ведмеді відносяться до підряду Caniformia, представники якого, ймовірно, походять від загального собакоподібного предка. Походження ведмедів простежується до Cephalogale, звірка розміром з єнота, що жив у середині олігоцену – початку міоцену (20-30 млн. років тому) в Європі.
Родом із Північного полюса.
Як відомо, першими себе стали порівнювати з ведмедями варязькі дружини у ранній Київській Русі. Наші предки-язичники, за словами істориків, сприймали ведмедя не лише як божественну тварину, а й як родича, звертаючись до неї «дід», «старий», «володар».