Печеніги – Це кочовий народ тюркського походження, який панував на південних рубежах Стародавньої Русі в IX-XI століттях. Етнонім «печеніги», мабуть, походить від тюркского becěnek — похідного від імені легендарного героя Beče. Його вважали ватажком кочівників.
Деякі історики називають прямими нащадками печенігів киргизький рід "Бечине". За однією з версій, печеніги є прабатьками і народу каракалпаків в Узбекистані. А після печенігів прийшли половці. Історики і сьогодні сперечаються – Половці – вороги, сусіди чи підступні союзники давньоруських князів.
-рус. — печенегъ) — древній тюркомовний народ, що сформувався, ймовірно, у VII—VIII століттях у басейні річки Сирдарья та Пріаральє. Швидше за все, спочатку печеніги були частиною огузів. Мапа Південно-Східної Європи, близько 1040-1070.