Науковий стиль – функціональний стиль мовлення літературної мови, якому притаманна низка особливостей: попереднє обмірковування висловлювання, монологічний характер, суворий добір мовленнєвих засобів, тяжіння до нормованого мовлення.
Серед рис наукового стилю насамперед виокремлюються такі: Переважання іменників, прикметників і прислівників над дієсловами, і, як наслідок, – статичний, повільно читабельний і важкий для сприйняття текст. Логічність і тезовість викладу. Велика кількість вставних слів, складні конструкції речень із масою прикметникових.
Традиційно виокремлюють п’ять основних різновидів функціональних стилів мовлення, що розрізняються умовами та цілями спілкування в якійсь сфері суспільної діяльності: науковий, офіційно-діловий, публіцистичний, розмовний, художній.
Науково – популярний підстиль – один зі стилістично мовленнєвих різновидів наукового стилю, науково – популярна література – Науково популярна література – літературні твори про науку, наукові досягнення та про вчених, призначені для широкого кола читачів.