Чапаєв здійснив “лихий подвиг”. Він, зібравши червоноармійські частини, що відступали під натиском переважаючих сил ворога, сам особисто повів їх в атаку і вибив супротивника з Гусихи. За це бригада була представлена до нагородження Почесним Революційним прапором Радянської Республіки. У вересні 1918 р.
На фронтах Першої світової війни У боях 5-8 травня 1915 року біля річки Прут Василь Чапаєв виявив велику особисту мужність і стійкість. Через кілька місяців за успіхи в службі він одразу отримав чин молодшого унтер-офіцера, минаючи звання єфрейтора. 16 вересня 1915 року Чапаєва нагородили Георгіївським хрестом IV ступеня.
У роки війни Чапаєв дослужився до фельдфебеля, брав участь у знаменитому Брусиловському прориві, був кілька разів поранений і контужений, його ратна праця й особиста хоробрість були відзначені трьома Георгіївськими хрестами і Георгіївською медаллю.
Насправді, він був "Чепаєвим", і тільки так за життя і підписувався. Василь Іванович народився 9 лютого (28 січня за старим стилем) 1887 року в селі Будайка під Чебоксарами в багатодітній сім’ї потомственого теслі і був за національністю мордвином.