Основна частина дихального центру розташована в довгастому мозку. Активність його залежить від концентрації вуглекислого газу (CO2) у крові та від нервових імпульсів, що надходять від рецепторів різних внутрішніх органів і шкіри.
Діафрагма – це м’яз, що розділяє грудну та черевну порожнини. Скорочення цього м’яза сприяють здійсненню дихальних рухів: вдиху та видиху.
Під час вдиху в альвеоли надходить атмосферне повітря, а під час видиху з альвеол видаляється повітря, насичене вуглекислим газом. Вдих і видих здійснюється шляхом зміни розмірів грудної клітки за допомогою дихальних м’язів.
Таким чином, збільшення вмісту вуглекислого газу в крові призводить до збільшення глибини та частоти дихання, а зменшення вмісту вуглекислого газу та збільшення кисню – до його зменшення аж до зупинки дихання.