Під час переходу електрона з валентної зони в зону провідності в напівпровіднику виникають вільні носії заряду, а отже фотопровідність.
Напівпровідники p-типу отримують методом легування власних напівпровідників акцепторами. Для напівпровідників четвертої групи періодичної таблиці, наприклад, таких як кремній і германій, акцепторами можуть бути домішки хімічних елементів групи III періодичної таблиці елементів Д.
Таким чином, напівпровідники мають два види електропровідності: електронну, зумовлену рухом вільних електронів у зоні провідності, і діркову, зумовлену рухом дірок у валентній зоні.