Закон сингармонізму Дії закону сингармонізму не підкоряються: запозичені слова, на кшталт: кітап слова зі словотвірними афіксами: ем(хана) складні слова, власні імена: Темірхан, Шимкент
Винятком із закону сингармонізму є лише складні слова самої башкирської мови або запозичені з арабської, перської, російської, західноєвропейських та інших мов. Наприклад:; білбау – пояс; Гөлнаҙ – букв.
συν- – “з, разом” і ἁρμονία – “співзвуччя, гармонія”) – морфолого-фонетичне явище, яке полягає в уподібненні голосних (інколи приголосних) у межах одного слова за однією або кількома фонетичними ознаками, як-от ряд, підйом (відкритість) або огубленість.
У казахській мові утворенням слів і словозміною керує ЗАКОН СИНГАРМОНІЗМУ – закон співзвуччя (гармонії) звуків основного слова й афіксів. Споконвічно казахські слова бувають або твердими (ата, ана), або м’якими (әке, шеше). У казахській мові розрізняють два види сингармонізму.