До корозійностійких сталей відносять хромисті, хромонікелеві, хромомарганцевонікелеві та хромомарганцеві . Їхня стійкість у разл. середовищах визначається структурою, а також властивостями поверхневих шарів, що утворюються, що пасивують (див. Пасивність металів).
До корозійностійких відносять сталі та сплави, що містять > 12 % Сг, а також додатково леговані Ni, Mo, Сu, Si, Ti, Nb, N і деякими іншими елементами. Їхній вміст залежить від агресивності корозійного середовища і вимог, що пред’являються до фізико-механічних властивостей сталей і сплавів.
Високою корозійною стійкістю і жароміцністю вирізняються спечені алюмінієві сплави САП і САС (див. Алюмінію сплави). Титан і його сплави. Корозійна стійкість Ti і його сплавів визначається здатністю пасивуватися в окисному середовищі.
Благородні метали – метали, слабо схильні до корозії й окислення, і не реагують із соляною кислотою, що відрізняє їх від більшості “неблагородних” металів. У ряді електрохімічних потенціалів цьому відповідають усі метали правіше водню.