У дійсних дієприкметниках теперішнього часу пишуться суфікси: -ущ- (-ущ-), якщо дієприкметники утворені від дієслів І дієвідмінювання: пишучий (пишуть), що спускається (спускаються), тане (тануть); -ащ- (-ащ-), якщо дієприкметники утворені від дієслів II дієвідмінювання: дихаючий (дихають), жалючий (жалять).
у страдальних дієприкметниках перед суфіксо м-нн- (-н-) пишуться: голосні а, я, е, якщо основа дієслова закінчується на а, я, е; Завішати – обвішаний; засіяти – засіяний; побачити – побачений. голосні е, е, е, якщо основа дієслова закінчується на и (дієслівний суфік с-и- при цьому усікається) або на приголосну.
Якщо дієприкметник утворений від дієслова першої дієвідміни, пишемо літеру “е” або “о” в суфіксі, якщо дієприкметник утворений від дієслова другої дієвідміни, у суфіксі ставиться буква “и”. Суфікси дієприкметників від дієслів першої дієвідміни це “ем”, “ом”, суфікс дієслів другої дієвідміни – “им”.
Насамперед запам’ятайте правило: У суфіксах повних пристрасних дієприкметників пишеться дві літери Н, наприклад, СПИЛЯНІ ДЕРЕВА. У суфіксах коротких пристрасних дієприкметників пишеться одна літера Н, наприклад, ДЕРЕВА СПИЛЕНЫ.