Вони можуть рости і на скелях, і на стовбурах дерев, і на дахах будинків. Не заважають їхньому росту навіть найсуворіші кліматичні умови. Їх можна зустріти і в пустелі, і в зеленому лісі, на замулених болотах і в холодній тундрі. Настільки невибагливі, що повністю задовольняються вологою після дощу.11 Oct 2018
Мешкають лишайники в умовах достатнього освітлення на корі дерев, виходах гірських порід, ґрунті та інших нерухомих субстратах. За будовою тіла (таллома, або слані) вони поділяються на кущисті, листуваті та накипні (або кіркові).
Водорість із лишайника, як правило, може існувати самостійно, а гриб без водорості обходитися не може. Розмножуються лишайники ділянками слані або особливими утвореннями, що складаються з клітин гриба і водорості. Ці групи клітин розносяться вітром або струменями дощу.
Лишайники не можуть рости в печерах з однієї причини – там немає сонячного світла. Лишайники – це симбіоз грибів і водоростей. Водорості синтезують і дають енергію. Вони цілком можуть жити на скелях без ґрунту, а також поглинати воду всією поверхнею тіла.