Час досягнення максимальної концентрації лозартану становить 1 годину, активного метаболіту – 3-4 години, після перорального застосування. Період напіввиведення 1,5 – 2 год, а його основного метаболіту 6-9 год, відповідно. Близько 35 % дози виводиться із сечею, близько 60 % – через кишечник.
Після одноразового прийому внутрішньо антигіпертензивна дія (знижується систолічний і діастолічний артеріальний тиск (АТ)) досягає максимуму через 6 годин, потім протягом 24 годин поступово знижується. Максимальний антигіпертензивний ефект розвивається через 3-6 тижнів після початку прийому препарату.
Середня доза для прийому внутрішньо – 50 мг 1 раз/добу. За необхідності доза може бути зменшена до 25 мг/добу або збільшена до 100 мг/добу, в останньому випадку можливе застосування 2 рази/добу.
Лозартан належить до групи лікарських засобів – антагоністів ангіотензин II рецепторів. Ангіотензин-П – це речовина, що виробляється в організмі, яка зв’язується з рецепторами в кровоносних судинах, спричиняючи їх звуження, що призводить до підвищення артеріального тиску (АТ).