Статева зрілість настає на другому-третьому році життя. Перші підходи до берегів оселедець робить ще під льодом. У затоці Петра Великого риба нереститься з березня по травень за температури води від + 1,5 до + 8 °С на мілководдях із глибинами від 1 до 15 м. Вона відкладає ікру на каміння, морські трави і водорості.
Основні місця нересту – води біля берегів Нової Англії та Шотландії, а також південь Гренландії (самки відкладають ікру на глибині від 2 до 20 м). Час нересту – липень-серпень. Літньо-нерестуючий оселедець відрізняється меншим розміром і тривалістю життя. Нерідко зустрічаються стада оселедця, що нерестують восени, а також узимку.
Атлантичний оселедець Виражені кільові лусочки – ознака атлантичного оселедця, у тихоокеанського вони майже не розвинені. На столі російських любителів смачної риби часто можна зустріти балтійську салаку – це вид атлантичного оселедця з яскраво вираженим оселедцевим смаком і тушкою дрібного розміру (до 20 см).
Весняний нерест оселедця відбувається найчастіше на глибині 1-6м; риби, що виходять на нерест восени в Північному морі, віддають перевагу глибині до 200м. Також відрізняється і вік початку ікрометання риби. Балтійський оселедець починає нерест уже на другому році.