Агональне дихання триває після настання смерті протягом ще короткого часу (15-20 секунд). Судоми також є проявами агонії і тривають короткий час (від кількох секунд до кількох хвилин). Відбувається спазм як скелетної, так і гладкої мускулатури.
Наприкінці агонії зникають прояви нервово-рефлекторної діяльності, дихальні рухи стають рідкісними і зникають зовсім. Прогресивно зменшується серцевий викид, знижується артеріальний тиск, зрештою відбувається зупинка серця.
Преагональний та агональний стани можуть тривати від кількох хвилин до кількох годин (інколи вони можуть бути дуже короткочасні, тому не завжди можливо їх відстежити).
Преагональний стан (лат. lastatus praeagonalis; син. преагонія) – стан організму, що передує агонії та характеризується розвитком гальмування у вищих відділах центральної нервової системи; проявляється сутінковим затьмаренням свідомості, що протікає в деяких випадках зі збудженням бульбарних центрів.