У неї закохуються поет П’єр Гренгуар, священик Клод Фролло та потворний дзвонар – горбань Квазімодо. Фролло за допомогою Квазімодо намагається вкрасти Есмеральду, але її рятує офіцер Феб де Шатопер.
Романтизм у "Соборі Паризької Богоматері" Між коханням Квазімодо і Клода Фролло до Есмеральди існує принципова різниця. Пристрасть Клода Фролло егоїстична.
Люди не любили К. за його каліцтво, ображали і сміялися над ним, не бажаючи побачити за потворною зовнішністю благородну, самовіддану душу. Дзвони стали його пристрастю, замінивши своїм звучанням радість спілкування з близькими. І саме вони призвели до нової біди: від постійного дзвону Квазімодо оглух.
Квазімодо шляхетний – адже незважаючи на те, що Есмеральда обрала Феба, він продовжує допомагати і командиру, і циганці.