Олю Мещерську, головну героїню оповідання І. А. Буніна "Легке подих" убив з ревнощів козачий прапорщик, просто на пероні, серед натовпу, вдень. Її смерть здається ще більш жахливою через те, що їй було всього п’ятнадцять років, а прапорщик був їй зовсім не пара.
У гімназії подейкували, що Оля просто божеволіє, перебуваючи в постійних веселощах. Де б вона не з’являлася, скрізь виглядала найбезтурботнішою і життєрадісною. Одного разу, коли вона галасливо гралася з дівчатками з молодших класів, її викликали до начальниці. В Олі при цьому навіть не змінився вираз обличчя.
Щонеділі до могили Олі приходила маленька жінка в жалобі. Це була її класна дама, для якої вигадане життя заміняло дійсне. Класна дама – немолода дівчина, у чорних лайкових рукавичках, із парасолькою з чорного дерева. Після смерті брата предметом її дум і почуттів стала Оля Мещерська .