Τιτᾶνες, од. ч. Τιτάν) – у давньогрецькій міфології божества другого покоління, діти Урана (неба) і Геї (землі) . Їхні шість братів і шість сестер-титанід, які одружилися між собою і породили нове покоління богів: Прометея, Геліоса, Муз, Лето та інших.
Саме вони й були титани – давньогрецькі боги другого покоління. Титани з’явилися раніше за богів, які розташовувалися на Олімпі.
Який у цьому сенс? -Щоб нерозумному титану повернути своє тіло, йому потрібно з’їсти розумного титана, тобто шифтера. Нерозумним титанам нічого не залишається як просто на інстинктивному рівні шукати титана серед живих людей. Тому титани не їдять мертвих людей, адже шифтери не можуть померти через регенерацію.
Титаномахія також відома як Битва титанів або Битва богів. Поле битви знаходилося між горами Отріс і Олімп у Фессалії. Олімпійці здобули перемогу за допомогою циклопів і гекатонхейрів.