Світська влада папи Папа – глава держави Ватикан. До 1870 року папи були світськими владиками значних територій у сучасній Італії – так званої “папської області”, а до 1791 року – і незначних територій сучасної Франції (Конта-Венессена та Авіньйона).
Ватикан – теократична держава, керована Святим Престолом. Сувереном Святого Престолу, в руках якого зосереджені абсолютна законодавча, виконавча і судова влада, є Папа Римський, якого обирають кардинали на довічний термін.
ПАПА (церковна історія) – грецьке слово, що означає "дід" або "батько батьків". Воно відносилося до всіх священиків, і його давали єпископам і патріархам. Згодом воно стало відмітним титулом єпископа Риму.
Папу римського обирають довічно на зборах кардиналів (конклаві) після смерті свого попередника (або зречення, що буває вкрай рідко). Після того, як камерленго, тимчасовий глава Колегії кардиналів, офіційно засвідчить смерть папи, починається період вакантного престолу (лат.