Буркін розповідає історію про свого товариша, учителя грецької мови Бєлікова, який нещодавно помер у його містечку. Бєліков і був “Людиною у футлярі”: він навіть у дуже теплу погоду виходив у пальто, калошах і з парасолькою.
П. Чехов зображує вчителя грецької мови Бєлікова, який навіть улітку ходить у плащі, застебнутому на всі ґудзики, з піднятим коміром, навіть у ясну погоду бере парасольку й одягає калоші. У такий спосіб він намагається захистити себе від непередбачуваних обставин, створюючи навколо себе своєрідний “футляр”.
Характерно, що викладає Бєліков давньогрецьку мову – мову мертву. Оповідач каже, що “і думку свою Бєліков також намагався заховати у футляр” (10; 43), думка його смертельно боїться життя, і, позбавлена живого змісту, сама стає мертвою і, в принципі, перестає бути думкою.
Чехов в оповіданні “Людина у футлярі” пояснює – захворів він із двох причин. По-перше, він побачив свою наречену, яка їде на велосипеді, що, на його думку, для дівиці вкрай непристойно. По-друге, через те, що брат нареченої спустив його зі сходів, а наречена бачила його падіння і реготала.