Оскільки Нідерланди були республікою, нею правив не король, а аристократія міських торговців, яких називали регентами. Кожне місто і провінція володіли власними законами і значним ступенем автономії. Губернаторів окремих провінцій називали штатгальтерами.
До революції влада в країні належала іспанському королю Філіпу II, який Нідерланди отримав у спадок як частину імперії Габсбургів. Після революції ж влада перейшла до рук Вільгельма Оранського та його послідовників.
Водночас Нідерланди до середини XVI ст., незважаючи на відомі успіхи Габсбургів у створенні централізованого бюрократичного апарату, були федерацією раніше самостійних невеликих феодальних графств і герцогств, що зберегли низку старовинних вольностей і привілеїв.