Повстання в Семиріччі 1916 року (Киргизький заколот) – повстання в Семиріччі, під проводом Токаша Бокіна і Бекболата Ашекеєва, Узака Саурикова, Жеменкена Мамбетова та інших, у липні-жовтні 1916 року, є одним з епізодів Середньоазіатського повстання 1916 року.
| Середньоазіатське повстання 1916 року | |
|---|---|
| Підсумок | Повстання придушене |
| Противники | |
| Російська імперія / Повстанці за підтримки: Китайські добровольці Німецько-турецькі спецслужби | |
| Командувачі |
У вересні посилився опір каральним загонам. Це особливо було помітно в Тургайському осередку повстання. Абдігаппар-хан і Амангельди-батир зібрали загін із понад 50 тисяч осіб. На чолі з Кейкі-батиром було створено спеціальну групу з влучних стрільців.
Факти свідчили про те, що керівництво повстанням належало киргизьким родоплемінним вождям – манапам. Про це свого часу писав і голова киргизького Раднаркому Юсуп Абдрахманов до 10-річчя повстання – 1926 року, за що зазнав критики з боку партії та звинувачувався в політичній незрілості.