Хоча ельфи і безсмертні в межах існування Арди, все ж таки жити вічно в Середзем'ї вони не можуть. Їхній дух (феа) поступово спалює тіло (хроа) і вони розвтілюються, істоюють. Тому вони й йдуть у Валинор, де такого не відбувається.
Згодом, якщо ельфи не гинули в бою або не помирали з інших причин, їх починало обтяжувати Середзем'я, і вони починали бажати спливти у Валінор, де Валар спочатку поселили їхній народ.
Вони пішли в Валінортому що так було суджено. У них фактично не було вибору. Якщо в першу епоху, в період свого, якщо можна так сказати, розквіту, ельфи могли піти наперекір Долі і самим Валар і піти, то до кінця Третьої епохи вони втомилися… А довгоочікуваний відпочинок та втіха вони могли знайти лише там.
На відміну від людей, ельфи не вмирають від хвороб чи старості. Але ельф може бути вбитий або втратити волю до життя, наприклад, від нестерпної туги. Коли ельф вмирає, його феа залишає хроа, яка після цьоговмирає».