Ви́лка (від вила, що від праслав. vidla “розвилка”, похідне від *viti “вити, навивати сіно на стіг”) – предмет із столового приладу, який складається з руків’я та кількох вузьких зубців (зазвичай від двох до чотирьох) на одному кінці. Під час сервірування столу виделку зазвичай кладуть зліва увігнутою стороною догори.
Вилка – частина електричного з’єднувача зі штирьовими контактами. Вилка – подвійний удар у шахах. Вилка – створення одним ходом двох матових загроз у рендзю. Велосипедна вилка – частина велосипеда.
spork (spoon + fork)) – столовий прилад, що поєднує елементи ложки та виделки.