Початок історії Візантійської імперії зазвичай пов’язують із заснуванням 330 року Костянтином Великим великого міста-фортеці на Босфорі. Це місто виросло на місці маленького містечка Візантій і отримало назву Константинополь на ім’я свого засновника.
330 року римський імператор Костянтин I Великий переніс столицю Римської імперії до Візантія, якому було дано назву “Новий Рим”, проте це найменування не прижилося, і незабаром столицю стали називати Константинополем – “містом Костянтина”.
Історія великого міста 330 року головне місто великої Римської імперії – Візантій – перейменували спочатку на Новий Рим, а потім на Константинополь (на честь імператора Костянтина).
У середині XV століття під застарілими стінами великого міста з’явилися турки. 29 травня 1453 року після майже безперервного триденного штурму, підтриманого артилерією, турецьке військо султана Мехмеда II на прізвисько Фатіх (“Завойовник”) захопило Константинополь.