Піднебесна (кит. упр. 天下, палл. тянься) – китайський термін, що використовувався для позначення всього світу, а пізніше території, на яку поширювалася влада китайського імператора.
Поняття Піднебесної вперше виникло в період правління династії Шань (1600-1046 до н. е.). У той час імператор вважався Сином Неба, а саме Небо було божеством, якому всі поклонялися, священною обителлю духів предків. Вхід до цієї священної обителі якраз розташувався над Китаєм, тому й називали Піднебесною.
Терміном " Піднебесна " китайці називали територію, яка перебувала під владою китайського імператора. У давнину китайці вірили, що всі землі належать імператору. Китайський імператор вважався правителем усього, що перебуває "під небом".
За цей час Китай змінив безліч назв, серед яких, крім нинішньої, виділяються дві – Серединна держава і Піднебесна .