Геракліта називають філософом, що плаче, оскільки за переказами він не міг без сліз дивитися на метушню людей. Його також називають Темним, оскільки його афоризми не завжди були зрозумілі сучасникам. Йому приписують твори про природу, але до нас дійшли лише незначні фрагменти.
Стиль Геракліта вирізняється поетичною образністю. Багатозначна символіка його фрагментів робить часом загадковим їхній внутрішній зміст, унаслідок чого Геракліт ще в давнину був прозваний “темним”.
Таким чином, для древніх нездатність сміятися або плакати означала нездатність бути мудрим. Відбувалося це тому, що сміх і сльози, на відміну від обурення, – це дві реакції на божевілля людського життя, дозволені філософу, і Геракліт з Демокрітом були втіленнями цих образів.