Чому Будда пішов із палацу?

Він відмовився від свого життя у палаці, щоб знайти «той благословенний стан», що знаходиться за межами смерті. Таким чином, історія Великого зречення стала символічним прикладом для всіх буддійських ченців та черниць.

Якось, на тридцятому році свого життя, Сіддхартха у супроводі колісничого Чанни вибрався за межі палацу. Там він уперше побачив «чотири видовища», що змінили все його подальше життя: жебрака старого, хворої людини, труп і самітника.

Весак, день повного місяця у травні, є найсвятішим днем ​​для мільйонів буддистів у всьому світі. Саме в день Весак два з половиною тисячоліття тому у 623 році до нашої ери народився Будда. Також цього ж дня Будда досяг просвітлення і цього ж дня Будда залишив цей світ на 80-му році життя.

В одну мить до Сіддхартха прийшло усвідомлення, що необумовлена ​​істина, яку він шукав, є не що інше, як його власний розум. Але просто знати про це було замало. Будда бачив мету – треба було знайти шлях до неї.